ВІРЛЯ́, я́ти, с., розм., рідко. Те саме, що орля́. Як вірлята без вірлонька, — Так ми, бідні, без татонька! (Укр.. думи.., 1955, 181).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 680.