ВІНШУВА́ЛЬНИЙ, а, е, рідко. Який містить віншування або під час якого віншують. Розпочав Стась Хмелевський готувати свою оду до різдвяних віншувальних свят (Ле, Хмельницький, І, 1957, 116).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 678.