ВІЛЬНОДУ́МСТВО, а, ж. Критичне ставлення до пануючих релігійних або політичних поглядів, суспільного ладу. Серед тодішніх поміщиків О. Капніст вирізнявся своїм вільнодумством (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 124); А хто з його селян У забобони вірить, — того пан Карпович каже різками провчити: На вільнодумство спосіб знаменитий Підданих і підлеглих повертать (Рильський, II, 1956, 25).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 675.