ВІКТО́РІЯ, ї, ж. 1. Водяна тропічна рослина родини лататтєвих, що має велике кругле листя з загнутими вгору краями та квітки рожевого або червоного кольору. У водах Амазонки багато водяних рослин, наприклад, вікторія, квітка якої досягає 30 см у поперечнику (Посібник з зоогеогр.., 1956, 33).

∆ Вікто́рія ре́гія — один із найпоширеніших видів вікторії.

2. заст. Перемога. — Кремль? — сказав солдат [хорват], вказуючи на силует Спаської вежі на ордені. —Кремль. — То є міць. То є вікторія (Гончар, III, 1959, 110).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 672.