ВІКА́РНИЙ, а, е. Прикм. до віка́рій; // Який є вікарієм. Вікарний архієрей.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 671.