ВІЙСЬКО́ВО-ПОВІ́ТРЯНИЙ, а, е. Признач. для ведення війни в повітрі. Військово-повітряні сили; // Належний військово-повітряним силам. Військово-повітряна база.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 670.