ВІЙСЬКОВОСЛУЖБО́ВЕЦЬ, вця, ч. Людина, що служить у війську. В президії серед військовослужбовців сиділи два чоловіки із зірками Героїв Радянського Союзу (Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 31).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 670.