ВІЗНИКІ́В, ко́ва, ко́ве. Належний візникові. Біла візникова кобила помітно кульгала (Коцюб., II, 1955, 375).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 668.