ВІЗАНТІ́ЙСТВО, а, с., іст. Абстр. ім. до візанті́йський. А панство буде колихать, Храми, палати муровать [мурувати]. Любить царя свого п’яного Та візантійство прославлять (Шевч., II, 1953, 288).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 667.