ВІДІ́МКНЕНИЙ, ВІДІ́МКНУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відімкну́ти. — Я увійшов, світлиця була одімкнута (Кв.-Осн., II, 1956, 293); Матрос схопився за замок, але він висів одімкнутий (Мик., II, 1957, 195).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 587.