ВІДІГРІ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відігрі́ти. В певних умовах, здебільшого від морозу, вони [простіші організми] завмирають… Потім, повільно відігріті,.. знову розмерзають, відживають і починають жити (Смолич, І, 1958, 202).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 587.