Про УКРЛІТ.ORG

відщеплювати

ВІДЩЕ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДЩЕПИ́ТИ, еплю́, е́пиш; мн. відще́плять; док., перех. 1. Відбивати, відколювати частину чого-небудь. Сокира або відщеплювала тоненькі тріски, або загрузала між суками, і її доводилось довго витягати назад (Мур., Бук. повість, 1959, 291); Куля цьвохнула повз Михайлове вухо, відщепила скіпку од котушки, заплуталась у кабелі (Збан., Сеспель, 1961, 250).

2. хім. Відокремлювати, відділяти одні молекули або їх частини від інших. Фосфорна кислота дисоціює у водному розчині, відщеплюючи при цьому один, два або три іони водню (Хімія, 9, 1956, 95).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 666.

вгору