ВІДЩЕПЕ́НСТВО, а, с. Відрив від певного суспільного середовища. В наш час не так вже й багато знайдеться письменників, які наважаться заявити, що їм немає діла до становища і інтересів народу. То —.. відщепенці, які нічим не можуть дати знати про себе, коли не своїм відщепенством (Талант.., 1958, 197).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 666.