ВІДШУ́КАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відшука́ти. На галявині проти сонця бронебійники.. розіклали багаття, варять відшукану хтозна-де смолу (Гончар, І, 1954, 319).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 665.