ВІДШТО́ВХУВАННЯ, я, с. Дія за знач. відшто́вхувати. Експериментальне виявлення тиску світла на гази підтвердило гіпотезу Кеплера про відштовхування кометних хвостів сонячними променями (Курс фізики, III, 1956, 350); Відштовхування і заперечення старокнижної української літературної мови призвело до забуття багатьма теоретиками і майстрами художнього слова її позитивних рис (Мовозн., XVII, 1962, 19).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 665.