ВІДШРУБО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДШРУБУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Відкручувати шруб; відгвинчувати. Піновану пляшку [Івась] виймав, Шрубок одшрубував (Укр.. думи.., 1955, 28).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 665.