ВІДШПАНДО́РИТИ, рю, риш, док., перех., діал., фам. Відшмагати (в 1 знач.). Гляди лишень, щоб я тебе за це не відшпандорив (Сл. Гр.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 665.

Відшпандорити, рю, риш, гл. Высѣчь. Гляди лишень, щоб я тебе за це не відшпандорив. Полт.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 235.