ВІДШМАГА́НИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відшмага́ти. Роз’їждженим шляхом, під дощем, ішли, відшмагані різками каторжники з Верхівні (Рибак, Помилка.., 1956, 265).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 665.