ВІДШАРО́ВАНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відшарува́ти ¹.

ВІДШАРО́ВАНИЙ², а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відшарува́ти²; // у знач. прикм. В кухні.. стояла новісінька балія і біля неї відшароване відро з літеплом (Сенч., Опов., 1959, 62).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 663.