ВІДЧУ́ЖЕНО. Присл. до відчу́жений. Він подивився.. холодно і відчужено (Гур., Життя.., 1954, 235).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 662.