ВІДЦОКОТА́ТИ, очу́, о́чеш і ВІДЦОКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, док. Перестати, закінчити цокотати, цокотіти. Відцокотіли панські коні. Лягає курява на шлях (Рильський, II, 1960, 137).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 658.