ВІДЦЕНТРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех., спец. Установити, помістити що-небудь правильно стосовно центру. От гострий слух токаря вловив фальш у роботі верстата.. — Вібрація… Чуєте? Треба відцентрувати різець (Роб. газ., 13. VI 1966, 3); Відцентрувати вісь.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 658.