ВІДЦЕНТРО́ВАНИЙ, а, е, спец. Дієпр. пас. мин. ч. до відцентрува́ти. Добре одцентрована, вона [молотарка] гула, як корабельний дизель (Кучер, Прощай.., 1957, 478); — Конуси [домни].. не були повністю відцентровані (Рудь, Гомін.., 1959, 9).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 658.