ВІДЦВІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до відцвісти́. Вони спускаються.. попід парканами, з-поза яких звисають кущі давно відцвілого жасмину та бузку (Вільде, Сестри.., 1958, 516).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 657.