ВІДХІДНА́, но́ї, ж., заст. Молитва, яку читають над тим, хто помирає. * Образно. Топить, топить, топить… — співають йому відхідну комиші з правого боку (Коцюб., І, 1955, 367).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 655.