ВІДХЛЬО́СТАТИ, аю, аєш, док., перех., розм., рідко. Те саме, що відшмага́ти 1. * Образно. Душа, серце волають, а слова ніяк не вирвуться, такі слова, які відхльостали б цього самовдоволеного мерзотника (Хижняк, Невгамовна, 1961, 92).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 655.