ВІ́ДТІНЬ, ю, ч., діал. Відтінок. Кожний тон і кожний відтінь — се момент один, промінчик (Фр., XI, 1952, 173).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 650.