ВІ́ДТАМ, присл., діал. Звідти. Невеличкі жаб’ячі очі сиділи глибоко в ямках і блимали відтам якось злобно та неприязно (Фр., І, 1955, 249).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 647.