ВІДСУ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДСУКА́ТИ, відсука́ю, відсука́єш і відсучу́, відсу́чиш, перех. розм., рідко. Те саме, що відко́чувати 2.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 646.