ВІДСТАЮ́ЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до відстава́ти 6. Висока комуністична свідомість проявилась у чудовому почині Валентини Гаганової, яка перейшла на роботу з передової у відстаючу бригаду (Ком. Укр. 7, 1961, 21).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 641.