ВІДСКІ́ПАТИСЯ, аюся, аєшся, док., розм. Звільнитися від чиєї-небудь присутності, необхідності мати справу з ким-небудь і т. ін. На ранок радиться [Максим] з Явдохою: як би від Сидора відскіпатись (Мирний, II, 1954, 241).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 638.

Відскіпатися, паюся, єшся, гл. Отдѣдаться. Лихо, сказано, як до кого причепиться, — не одскіпаєшся. Мир. ХРВ. 218.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 229.