ВІДСИХА́ТИ, а́є, недок., ВІДСО́ХНУТИ і рідко ВІДСО́ХТИ, хне, док. Те саме, що висиха́ти. На селі розказували про одного чоловіка, як той чоловік в шинку вдарив матір і в його одсохли руки (Н.-Лев., IV, 1956, 160).
◊ Відсо́хла б рука́ мені́ — уживається для запевнення чому-небудь. — Як п’ятдесят рублів [даси], то й діло можна поправити.. — Рука б мені одсохла от по сю!.. — скрикнув Чіпка, показуючи на лікоть правої руки, та й повернув з хати, не доказавши (Мирний, II, 1954, 152); Відсо́хли б (хай відсо́хнуть) ру́ки кому, лайл. — уживається як побажання зла кому-небудь. Хай одсохнуть руки загребущі (Шер., Щастя.., 1951, 3).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 637.