ВІДРІ́ЗАНІСТЬ, ності, ж. Стан за знач. відрі́зати 3. Гуро відчував тепер гостру самотність, відрізаність від усього живого (Вл., Аргон. Всесв., 1947, 71).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 630.