ВІДРІЗА́Н, а, ч., розм. Те саме, що відрі́з 3. Донський куркуль стріляв із одрізана вслід (Бажан, Роки, 1957, 348).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 629.