Про УКРЛІТ.ORG

відросток

ВІДРО́СТОК, тка, ч., рідко. 1. Пагін, що росте від гілки, стовбура, кореня або стебла рослини. Який корінь, такий і одросток (Номис, 1864, № 7130); Перед квашенням у буряків обрізують гичку, корінці і бокові відростки (Укр. страви, 1957, 410).

2. Частина чого-небудь, яка відгалужується, відходить убік. Тут рудобої розбивали дірчасту руду з чудернацькими відростками (Тулуб, Людолови, II, 1957, 316).

3. анат. Відгалуження якогось органу в організмі. Червоподібний відросток сліпої кишки; Відростки шийних хребців.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 632.

Відросток, тку, м. Отростокъ. Який корінь, такий і одросток. Ном. № 7139. Ум. Відростоньок. Зеленая та дібрівонько, чого в тебе пеньків много, зеленого а ні одного, одростонька ні од одного? Грин. ІІІ. 468.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 227.

вгору