ВІДРИ́ВЧАСТИЙ, а, е, рідко. Те саме, що ури́вчастий. Солдати, як автомати, виконували одривчасті накази офіцера (Ле, Мої листи, 1945, 32); Відривчасті відомості.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 629.