ВІДПРЯГА́ТИСЯ, а́ється, недок., ВІДПРЯГТИ́СЯ, яже́ться; мин. ч. відпрі́гся, прягла́ся, ло́ся; док. Звільнятися від упряжі (про коня, вола тощо).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 624.