ВІДПОЛІ́СКУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДПОЛОСКА́ТИ, ощу́, о́щеш, док., перех. 1. Відмивати не дуже забруднені речі, злегка полоскаючи у воді.

2. тільки док. Закінчити щось полоскати.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 621.

Відполіскувати, кую, єш, сов. в. відполоскати, щу, щеш, гл. Отмывать, отмыть, полоща въ водѣ.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 224.