ВІДПОЛІРО́ВУВАТИСЯ, ується, недок., ВІДПОЛІРУВА́ТИСЯ, у́ється, док. 1. Ставати дзеркально гладким (про тверду поверхню). Дошка гарно відполірувалася.

2. тільки недок. Пас. до відполіро́вувати.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 621.