ВІДПОЛОВИ́НИТИ, ню, ниш, док., перех., розм. Відокремити половину чого-небудь. Я найшов драночку, зараз одполовинив собі, взяв, а то їй на пелюшки покинув (Барв., Опов.., 1902, 405).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 621.

Відполовинити, ню, ниш, гл. Взять чего половину. Хазяйко, дай на онучі! — Не дає…. Я найшов драночку, одполовинив собі, взяв, а то їй на пелюшки покинув. Г. Барв. 405.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 224.