ВІДПОВІ́Т, у, ч., заст. Відповідь (у 1, 2 знач.). Написавши про все те, я сподівався одповіту (Мирний, V, 1955, 374); Ми вмієм дати відповіт Усім ворожим пащам! (Рильський, І, 1955, 410).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 621.