ВІДПЛІШИ́ТИ, шу́, ши́ш, док., перех. Витягнути клин із чого-небудь. Відплішити топорище.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 619.

Відплішити, шу, шиш, гл.

1) Вынуть клинышекъ, которымъ было что либо заклинено.

2) Отколотить. Відплішив так, що до нових віників буде згадувати. Чуб.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 223.