ВІДПЛИ́ГНУТИ, ну, неш, док. Однокр. до відпли́гувати. Остап так і одплигнув (Коцюб., І, 1955, 340).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 619.