ВІДПЕЧА́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДПЕЧА́ТАТИ, аю, аєш, док., перех., рідко. 1. Те саме, що відбива́ти 12. Відпечатати слід.

2. фот. Виготовляти (робити) фотографію, переносячи зображення негатива на спеціальний папір. Дерижанов одпечатав нашу фотографію (Л. Укр., V, 1956, 218).

3. Те саме, що розпеча́тувати. Відпечатати двері.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 617.

Відпечатувати, тую, єш, сов. в. відпечатати, таю, єш, гл. Распечатывать, распечатать. Вже твої жупани поношені, вже твої меди відпечатані. Чуб. V. 735.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 222.