ВІДПА́ДКИ, ів, мн. (одн. відпа́док, дка, ч.), діал. Відходи. В сінях.. варили, [столярі] карук із волових жил та з відпадків.. шкіри (Фр., IV, 1950, 209).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 616.