ВІДОБРА́ЖУВАНИЙ, а, е. Дієпр. час. теп. і мин. ч. до відобра́жувати. Щирість і правдивість, добре знання відображуваної дійсності були запорукою успіху творів на воєнну тему (Іст. укр. літ., II, 1956, 249).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 613.