ВІДЛІ́ЧУВАТИСЯ, ується, недок. Пас. до відлі́чувати.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 602.

Відлічуватися, чуюся, єшся, сов. в. відлічитися, чуся, чишся, гл.

1) Отсчитываться, отсчитаться.

2) Вычитаться, вычесться, быть вычтеннымъ. Одно число одлічується від другого. Кон. Ар. 4.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 217.