ВІДКІЛЯ́СЬ, ВІДКІ́ЛЬСЬ, присл. Невідомо звідки. Ось відкілясь блимнуло світлом… раз… і вдруге… (Мирний, IV, 1955, 332); Відкілясь долинули звуки курантів — дванадцята година ночі (Гур., Друзі.., 1959, 75).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 591.