ВІДКО́ЧУВАННЯ, я, с. 1. Дія за знач. відко́чувати. При.. важких снарядах.. доводиться установлювати на гарматах спеціальні механізми, що гальмують їх відкочування (Курс фізики, І, 1957, 136).

2. гірн. Вивезення добутих копалин із забоїв і шахт. Двоколійне відкочування; Поверхневе відкочування руди.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 594.