ВІДКЛЕ́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДКЛЕ́ЇТИ, е́ю, е́їш, док., перех. Відділяти, відривати що-небудь приклеєне до чогось.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 592.